Піт Мондріан та його неопластицизм із прямих ліній

Стиль Піта Мондріана до безумства простий і абстрактний. Для когось це лише палиці, кружечки, але набагато більший сенс закладено у картинах автора, адже все геніальне просто.

Популярність до художника прийшла у 20-ті роки, якраз тоді, коли Піт повністю перейшов до стилю «все геніальне просто». Всі його твори складалися з ліній та фігур, і він протиставляв їх один одному за допомогою динаміки та статики, вертикалей та горизонталей.

Цей абстракціонізм служив якимось балансом, який був символом єдності всесвіту. Навіть зараз стиль Піта Мондріана намагаються повторити у дизайні, архітектурі, адже митець відкрив світові мистецтва щось нове.

1912
1914
1917

Союз голландських художників «De Stijl», у якому був Піт, використовував абстракцію, як свій основний стиль. Їхнім завданням було об’єднання мистецтва та реальності. Завдяки цьому народжується нова мова написання в абстракціонізмі, яка стала більш зрозумілою для всіх.

У 30-х роках Лола Прусак, француз, модельєр, використовувала стиль Піта у своїй колекції валіз та сумок, вона зробила вставки зі шкіри у вигляді квадратів жовтих, червоних та синіх кольорів. А 1965 року Ів Сен-Лоран представив світові сукні «Мондріана», основою декору були саме картини Піта. Це найвідоміші приклади використання творчості художника у дизайні.

Yves-Saint-Laurent
Lola-Prusac

Через роки пошуку свого стилю, Піт пройшов такі стадії мистецтва, як лумінізм, імпресіонізм, кубізм. І тут народжується його власна галузь абстракціонізму – неопластицизм. Неопластицизм будується на обмеженості колірної палітри, лише жовтий, синій і червоний колір і тільки білому і чорному тлі, усе це доповнювалося базовими елементами – прямими лініями, квадратами тощо. De Stijl допомагали Мондріану просувати цей стиль у світ. А в 60-х роках мінімалісти теж почнуть використовувати цей напрямок, трохи перетворивши його.

Сім’я Мондріана була бідною, батько, працюючи директором у місцевій школі, не міг прогодувати своїх дітей та дружину, слабку здоров’ям. Але навіть попри це сім’я розуміла талант майбутнього художника і підтримувала його у цьому, хоч і була далека від мистецтва. У двадцять років Піт переїжджає до Амстердама, щоб розпочати там своє навчання в Академії мистецтв.

У двадцять п’ять років Піт повертається до рідного міста, до батьків, майже на рік через сильну пневмонію. Саме завдяки цьому самоті Мондріан пише серію натуралістичних картин, але вони не мають жодного стосунку з абстракціонізмом. У ранній творчості митець дотримувався консерватизму, але вже тоді проглядався його стиль. Він часто використовував прямі лінії у портретах та пейзажах, писав людей, використовуючи статику.

Саме ця особливість у написанні картин заважала художнику. Критикам не подобалися «мертві» люди, вони звинувачували Піта у відсутності таланту. У картинах Мондріана персонажі не поєднувалися з фоном і були начебто приклеєні до полотна з інших композицій.

Першим кроком у світ абстракції став вступ до теософського суспільства. Містицизм, який пропагували там дуже, був до вподоби художнику, але все-таки йому хотілося реальнішого зображення духовного.

1911 – переломний момент у долі Мондріана. Саме тоді, відвідавши виставку сучасного мистецтва в Амстердамі, та надихнувшись роботами Пабло Пікассо та Жоржа Брака, які писали у стилі кубізму, Піт вирішується переїхати до Франції та поміняти свій стиль. Він почав використовувати кубізм за основу, але видозмінює його під себе. Так за допомогою геометричних фігур Мондріан намагається досліджувати закони світобудови та показати їх на полотні.

Pit-Mondrian_Victory-Boogie-Woogie

Остання та культова картина «Перемога бугі-вугі» викликала дуже спірні думки у критиків. Зараз ця картина є втіленням мандріанівського неопластицизму, адже вона повністю передає емоційний стан автора. Але витвір мистецтва так і залишився незакінченим через смерть художника.

Єдиний раз, коли він представив світові свої роботи, — виставка у Нью-Йорку. Сьогодні Мондріана визнано одним із засновників абстракціонізму в цілому. Його картини надихають досі і охоплюють образотворче мистецтво, а й усю творчість загалом.